30.12.2021 Доповідь директора Бурденюк О.О.
Про систему оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у закладі.
Мета – вироблення колективного рішення щодо дотримання критеріїв, правил та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів.
У системі загальної середньої освіти України загальні підходи до рівня знань школярів визначаються на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Відповідно до чинного законодавства України обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні результати учнів із предметів інваріантної складової навчального плану навчального закладу. Учителі школи керуються основними нормативними документами:
– Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ
Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 року № 329 [
– Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти:
наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222
Дані критерії оцінювання, запропоновані МОН, є загальними для всіх
учителів школи і використовуються як основа, своєрідний каркас, за
допомогою якого вибудовується система оцінювання у закладі .
За рішенням педагогічної ради закладу (протокол №1 від 31.08.2021р.) у 1-4 класах здійснюється формувальне оцінювання. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою (системою), і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Об’єктом оцінювання в системі загальної середньої освіти є результати повсякденної навчальної роботи учнів на уроках і вдома. Оцінювання здійснюється на основі результатів таких видів перевірки:
- усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
- письмової (самостійні та контрольні роботи, тестування);
- графічної (робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами);
- практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень і навчальних проектів, робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів).
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:
- характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
- якість знань;
- сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези;
- самостійність оцінних суджень.
Відповідно до Закону «Про повну загальну середню освіту» та Методичних рекомендацій розроблених для допомоги закладу загальної середньої освіти у розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, які ґрунтуються на запропонованих для інституційного аудиту вимогах та критеріях для оцінювання якості освітньої діяльності, управлінських процесів у закладі та охоплюють освітнє середовище, управлінські процеси, якість педагогічної діяльності, систему оцінювання навчальних досягнень учнів, система оцінювання здобувачів освіти має свої вимоги:
Вимога 1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання
У закладі здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, вироблені єдині підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів як початкової школи так і базової з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності; Оцінювання ґрунтується на позитивному підході, що, передусім, передбачає врахування рівня досягнень учня.
Система оцінювання навчальних досягнень учнів :
– має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
– дозволяє гарантовано досягти результати;
– заохочує учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику
отримати за це негативну оцінку;
– дає можливість розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і
можливостях;
– використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент
навчальної діяльності.
Більшість учнів розуміють як і за що їх оцінюють.
При виконанні обов’язкових видів роботи вчителі користуються розробленими критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми , освітню програму, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття, індивідуальні та вікові психо-фізіологічні особливості дитини. Формуючи систему оцінювання у закладі освіти, педагогічний колектив керується тим, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.
1.Гібій М.М.
Використовує два типи оцінки: вербальна і рівнева. Також використовує само оцінювання, взаємооцінювання й ухвалення рішень щодо подальшої навчальної діяльності.використовує різні техніки оцінювання: – сигнал рукою. «долоньки» (біла –все зрозумів, виконав завдання; червона – не зрозумів, не виконав)
- Рось Л.В.
Здійснює формувальне оцінювання за допомогою певних фраз : бездоганна робота, оригінально, ти робиш значні успіхи, ти на правильному шляху, … При оцінюванні письмових робіт, поряд із словесним судженням використовує умовні позначки (кольорові квадрати), які допомагають як учням , так і батькам, визначити певний рівень досягнень:
- Зелений – високий – «чудова робота»
- синій – достатній, «майже вдалося»
- жовтий – середній « у тебе все вийде! Ще трішки потренуйся»
- червоний – «є над чим працювати, я тобі допоможу»
Для само оцінювання використовує такі методи:
– «світлофор» (триколірні фішки),
– збудуй піраміду (кубики лего); цифрова шкала (обводять ту цифру, на яку засвоїли матеріал; різні смайли, «розумні пальчики»_ показують великий палець вверх-все вдалося; горизонтально – важко вдається; вниз-ще не розумію.
- Рубай Л.С.
Веде щоденник спостережень, де фіксує результати діагностичних робіт з укр..мови, математики, я досліджую світ.Для зв’язку з батьками завела сторінки успіху у щоденниках вражень, використовує оціночні судження та техніки « три зірки», «вежа успіху»
- Кусяк В.М.
Здійснює формувальне оцінювання за допомогою певних фраз: відмінний результат, ти швидко вчишся, я вірю в твої сили. Використовує само оцінювання « світлофор звершень, три зірки, незакінчене речення». Проводить самостійні роботи, тести. Онлайн тестим
- Клімович С.О.
В початковій – різноманітні прийоми вербального оцінювання. Похвала, підбадьорювання. В кінці теми та семестру проводиться діагностична робота, після якої заповнюється картка індивідуального поступу.
В середній школі – практикує систему накопичення балів. Самооцінювання та взаємооцінювання,. кредит довіри, та відстрочена оцінка (учні мають можливість покращити свій бал наступного уроку, доопрацювати відповідну тему.
- Романюк Г.В.
Працює відповідно критеріїв навчальних досягнень учнів. Методи : тестування. Само оцінювання, взаємооцінювання, накопичення балів, вербальне оцінювання, відстрочена оцінка.
- Шевчик О.Р.
Розроблені завдання для перевірки знань мають визначену кількість балів і це пояснюється учням,
8.Лин В.М.
Для кожного рівня пропонується відповідна шкала вимог до учнівських умінь. Взаємооцінювання – історичні диктанти, тести. Творчі завдання високого рівня
- Криворучко Н.Р.
Самооцінювання – методом квадратів та взаємооцінювання. Фурмувальне оцінювання надає можливість вчитися на помилках, зрозуміти, що є важливим.
10.Запотічна М.М.
Однобальні усні рахунки, математичні диктанти із взаємоперевіркою, «математичне лото »на уроках геометрії. За кожну правильну відповідь отримують прямокутники, а потім підраховують і отримують додаткове завдання, на уроці кожен оцінений. тести
Питання про критерії оцінювання розглядається на засіданні методичних комісій і приймаються відповідні рішення.
Методи збору інформації, які було використано
- Спостереження (за проведенням навчальних занять).
- Опитування (анкетування учнів).
Недоліки:
- Інформація про критерії оцінювання доноситься учителями до учнів тільки в усній формі.
- Необхідно критерії оцінювання розмістити на інформаційних стендах у класах, через інтерактивні інтернет-платформи,
- ознайомити батьків,особливо 5-9 класів про критерії оцінювання.
Дуже часто учні не розуміють пропоновані критерії оцінювання, А 12% від опитуваних вважають оцінювання навчальних досягнень у закладі освіти несправедливим.
- Для кожного предмету вчителями – предметниками закладу підготувати
необхідні пам’ятки з порядку і правил оцінювання учнів у закладі освіти.
Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють. Розроблення, оприлюднення та інформування про критерії оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Учитель має постійно інформувати учнів про критерії оцінювання їхніх результатів навчання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах: усно, у вигляді роздаткового матеріалу, інфографіки, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну Інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації. Учитель може залучати учнів до розроблення критеріїв їхніх результатів у окремих видах діяльності.
Спостереження за проведенням навчальних занять показали, що система оцінювання сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання. Освітній процес у школі спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу. У зв’язку з цим останнім часом відбулись значні зміни у технології контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів, враховуючи використання дистанційного навчання . За компетентнісного підходу учителями 1 – 9 класів оцінюється не обсяг засвоєних знань сам по собі, а те, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань здобувачами освіти.
Вчителі використовують такі підходи до формування критеріїв оцінювання:
- оцінюють не лише результат роботи, але й процес навчання,
індивідуальну працю та успіх кожного учня;(Лин В.М., Фульмес М.Д.)
- позитивно оцінюють досягнення учнів, незалежно від того, значні вони
чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль та старань дитини. (Рось Л.В., Рубай Л.С.)
В цьому є мотивуюча роль оцінювання;
- оцінюють рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку.
Проте деяким педагогам закладу слід звернути увагу на оцінювання таких завдань як:
– розв’язання проблем і прийняття рішень;
– розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;
– оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;
– уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і
проблеми;
– уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.
Вимога 2. Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі
Для постійного відстеження динаміки змін результатів навчання учнів та надання відповідної підтримки необхідно:
- на рівні управління закладом освіти — здійснювати постійне відстеження та аналіз результатів навчання здобувачів освіти (внутрішній моніторинг); • на рівні педагогічної діяльності — здійснювати формувальне оцінювання, яке передбачає відстеження індивідуального поступу учнів та коригування результатів (за потреби). Внутрішній моніторинг ініціюється та проводиться закладом освіти. Заклад освіти може визначити порядок проведення внутрішнього моніторингу (пункт 3 Розділу III наказу Міністерства освіти і науки України від 16 січня 2020 року № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»).
Система оцінювання результатів навчання учнів потребує постійного моніторингу з боку керівництва закладу освіти. Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання результатів навчання учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їхніх результатів навчання.
За результатами проведення моніторингів результатів навчання учнів у закладі освіти готується аналітичний документ (звіт, аналітична записка ), у якому підводяться підсумки проведення моніторингових досліджень. Цьогоріч наш заклад проводить внутрішній моніторинг з української мови та математики у 3-9 класах. Підсумки будуть підведені на нараді при директорі у січні. Також відбувається постійний моніторинг системи оцінювання навчальних досягнень учнів з боку керівництва закладу освіти. Двічі на рік проводиться підсумковий моніторинг оцінювання результатів навчальних досягнень учнів . Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень. Основні завдання , які вирішуємо за допомогою моніторингу навчальних досягнень учнів:
- Вивчення якості освітнього процесу.
- Корекція освітньої діяльності педагогів, методичних підходів у викладацькій діяльності.
- Удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів.
- Простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних досягнень учнів.
У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання
Технологія формувального оцінювання проста й складна водночас. Проста, бо інструментарій вже є готовий і створити власний – теж не проблема. Складна, бо треба переосмислити свою вчительську роль. Це не контрольне оцінювання, де ви ставите відмітку за репродукцію знань. Це спосіб зібрання інформації про те, як учні просуваються в своєму навчанні, з якими проблемами стикаються, наскільки вміють їх долати, а також це – розширений зворотній зв’язок для учнів. Формувальне оцінювання призначене, передусім, для відслідковування розвитку компетентностей і, як правило, не перетворюється в оцінку в журналі
Формувальне оцінювання є невід’ємною складовою освітнього процесу та ціннісним орієнтиром здійснення оцінювання навчальних досягнень учнів. Воно застосовується незалежно від шкали оцінювання, паралельно з будь-яким його видом. Числова шкала для оцінювання не завжди дає бажаний результат. Підсумкове оцінювання як середнє арифметичне отриманих балів не може прослідкувати індивідуальний прогрес учня. Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів: виставлення оцінок у межах класу відповідно до стандартного розподілу не залишає шансу для учнів, які потребують підтримки. Оскільки за шкалою оцінювання їхні бали нижчі, який би прогрес вони не мали, вони будуть вважатися учнями з невисокими досягненнями. Тому розподіл учнів відповідно до результатів їхньої діяльності у класі призведе лише до демотивації та втрати інтересу до навчання. Учень, який на початку семестру мав початковий рівень навчальних досягнень і підвищив його протягом певного часу, може оцінюватись інакше, ніж той, хто знизив свою оцінку. І хоча середня арифметична оцінка цих двох учнів може бути однакова, прогрес у навчанні є різним. Отже, необхідно шукати підходи в оцінюванні, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі неможливо обійтись без формувального оцінювання. Воно оцінює процес навчання учнів, а не результат. Зворотний зв’язок від учителя надається учням та їхнім батькам у свідоцтві досягнень, де надається характеристика особистісних досягнень учнів та їхніх навчальних результатів. Особливості формувального оцінювання: • націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня/ кожної учениці; • не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів; • широко використовує описове оцінювання; • застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учнів, вони стають свідомими учасниками процесу оцінювання і навчання; • забезпечує зворотний зв’язок — отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі; • визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямі їм потрібно рухатися далі.
Вчитель з метою впровадження формувального оцінювання використовує такі передумови: • ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проєктів; • спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді; • заохочує до обґрунтування думок і способу міркування; • пропонує чіткі критерії оцінювання; • формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно; • розвиває критичне мислення учнів. У формувальному оцінюванні переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний прогрес учня.
Дуже важливим для впровадження формувального оцінювання є вироблення чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. Зміст критеріїв повинен бути зрозумілим учням і батькам, тобто викладеним зрозумілою і доступною мовою. Критерії оцінювання необхідно довести для учнів, які утруднювались із виконанням завдання, припускались помилок; для учнів, які демонструють прогрес у навчанні; для учнів, які мають значні успіхи : Перевір це завдання. Вітаю, тобі підкорилося складне завдання! Красиве рішення! Треба повправлятися ще Ти швидко вчишся! Краще не буває! Виконай це завдання ще раз Ми недарма попрацювали! Я тобою пишаюсь! Наші педагоги 1-4 класів вже так працюють. Іх досвід переймають деякі учителі , які викладають у 5-9 класах.
Вимога 3. Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання
Відповідальність часто пов’язують із обов’язком, чесністю, принциповістю, моральністю, самосвідомістю, самовизначеністю, саморозвитком та навіть здатністю змінювати життя. Освітній процес неможливий без відповідального ставлення учнів до навчання, оскільки одна з ключових компетентностей — «навчання впродовж життя» — ґрунтується саме на відповідальності. Формування відповідального ставлення до навчання відіграє важливу роль у підготовці учнів до самостійного життя, тому що навчання — головна праця школяра. Однією з ключових компетентностей, якими має володіти випускник середньої школи, є уміння вчитися впродовж життя. Це здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організація навчального процесу (власного і колективного), зокрема, через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя (Концепція «Нова українська школа»). Оскільки відповідальність є особистісною якістю, формується вона не тільки у школі. На формування відповідальності впливають, наприклад, такі чинники: • особистий приклад батьків відповідального ставлення до праці, сімейних обов’язків; • проживання ситуацій, які доводять роль та значення відповідальності в повсякденному житті, навчанні, трудовій діяльності, взаємовідносинах з іншими людьми; • створення в сім’ї ситуацій, які сприяють прояву учнями відповідальності, стимулюють їх до цього наданням довіри; • можливість здійснювати власний вибір та відчувати його наслідки.
Які передумови сприяють розвиткові в учнів відповідального ставлення до навчання? Це обумовлено характером освітнього процесу, його організацією. Розвиток відповідального ставлення до навчання здійснюється за умови виконання низки організаційних та методичних кроків, наприклад: • активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності; • наявність чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів; • зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями, а не на відтворенні інформації; • можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії; • заохочення і позитивне оцінювання роботи учня; • надання конструктивного зворотного зв’язку на роботи учнів, їхні результати навчання. Учителі мають надавати всебічну допомогу учням у вихованні їхньої відповідальності: чітко визначати мету навчання, орієнтувати учнів на прикладний характер навчання, ставити проблемні питання, формувати критичне мислення. Зростання відповідальності неможливе без надання певної свободи учням: якщо учень не приймає рішень, не ініціює діяльність, не опиняється перед необхідністю самостійно виконати роботу, без зовнішнього контролю, його відповідальність «спить». Сприяти її пробудженню можна через надання учням певної свободи, зокрема свободи вибору
На рівні закладу освіти сприятиме відповідальності організація таких видів діяльності: • проведення у закладі освіти профорієнтаційної роботи; • викладання спецкурсів і факультативів, які будуть сприяти розвиткові навичок самостійної та кооперативної роботи учнів; • запровадження циклів бесід; • організація учнівського самоврядування; • залучення учнів до волонтерської роботи.
Важливим аспектом виховання відповідальності є учнівське самоврядування. Якщо учні мають можливість брати участь у вирішенні важливих питань, брати на себе відповідальність за ці рішення, обирати шляхи розв’язання проблем — це, безумовно, сприятиме становленню їхньої відповідальності. Позитивно впливає на виховання відповідальності також делегування повноважень дорослих дітям, надання відповідальних доручень, мінімізація проміжного контролю за їх виконанням. Якщо учні відчувають довіру, яку їм надають, вони беруть на себе відповідальність і намагаються виконати доручення якнайкраще. Нажаль, я не можу сказати, що самоврядування в класних колективах працює на високому рівні. В порівняні з минулим роком деякі зрушення помітні і то тільки в старших класах. На це звертаю увагу класним керівникам та педагогу- організатору.
Як відповідальність пов’язана з оцінюванням? Вихованню відповідальності в учнів сприяє формувальне оцінювання, яке дозволяє учням відчувати себе повноцінним суб’єктом власного навчання. Зокрема, важливу роль відіграють самооцінювання та взаємооцінювання. Сприяє вихованню відповідальності спільне розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень. У такому разі учні відчувають більшу відповідальність за результати свого навчання.
Використання формувального оцінювання передбачає застосування прийомів самооцінювання або взаємооцінювання. Ці прийоми сприяють підвищенню ефективності формувального оцінювання, адже коли учні володіють навичками самооцінювання і взаємооцінювання, то питання надійності та неупередженості оцінювання не виникають. Сутність самооцінювання і взаємооцінювання полягає в наступному: діти можуть оцінити себе тільки тоді, коли у них є цілі, яких вони повинні досягти в процесі навчання, і зрозумілі критерії оцінювання. Учні, які можуть реально оцінити себе, отримують чітку картину власних досягнень і почуваються впевненіше. Крок за кроком учні мають навчатися оцінювати власну компетентність, реагувати у відповідь, сприймати оцінку інших та обговорювати її. Розуміючи прийоми само- та взаємооцінювання в початковій школі, учні можуть ефективніше навчатися і рухатися вперед. Само- та взаємооцінювання учнів організовується вчителем на регулярній основі за визначеними критеріями до наскрізних умінь та складових компетентностей, залежно від навчального поступу учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання рекомендовано застосовувати на вибір учителя: трирівневу шкалу оцінювання «мені ще варто попрацювати — я тренуюся — мені вдається»; шкалу, ідентичну до тієї, що застосовується у свідоцтві досягнень, шкалу, розроблену вчителем самостійно. Під час взаємооцінювання необхідно приділяти особливу увагу формуванню уміння в учнів коректно висловлювати думку про результати роботи однокласників, давати поради щодо їх покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття цінності кожного учня в колективі. Самооцінювання та взаємооцінювання слід запроваджувати, починаючи з першого класу. Діти початкової школи оцінюють свої результати, відмічаючи їх на одній з трьох/чотирьох сходинок або позначаючи відповідним смайликом, кольором. Спочатку варто застосовувати один критерій, наприклад, «правильність», потім додавати ще один, наприклад, «охайність» або «самостійність». Далі критерії ускладнюються, їх стає більше. Починаючи з 3–4 класу учнів можна залучати до спільного розроблення критеріїв оцінювання, а з 5–6 класу, за умови систематичної роботи, учні можуть розробляти їх самостійно. Які запитання можуть бути поставлені учнем у процесі самооцінювання? • У чому полягає моя навчальна ціль? • Що я вже вмію? • Що мені потрібно робити, аби досягти навчальної цілі? • Де я «перебуваю» зараз? • Над чим мені слід попрацювати? • Що мені слід змінити у своєму способі навчання? Ці та інші подібні запитання мають стати внутрішньою потребою учнів. Визначати цілі навчання вчитель має спільно з учнями. Далі учні самостійно регулюють власну навчальну діяльність, а педагог забезпечує необхідну підтримку.
Процедури самооцінювання/взаємооцінювання включають в себе: • розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання; • створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від свого однокласника; • забезпечення умов, коли критерії оцінювання учням відомі, і вони самостійно зіставляють з ними свої результати, роблячи водночас відповідні висновки про ефективність роботи; • складання учнями власної програми діяльності на наступний етап навчання з урахуванням отриманих результатів. Вчителю для розвитку навичок самооцінювання/взаємооцінювання навчальної діяльності дитини необхідно: • регулярно нагадувати учням про цілі та критерії оцінювання; • планувати при проведенні навчальних занять час для самооцінювання/взаємооцінювання; • оприлюднювати мету навчального заняття, критерії оцінювання результатів навчання; • надавати завдання на рефлексію власної діяльності. Вчителю потрібно пам’ятати, що самооцінювання — один з видів оціночної діяльності, пов’язаний не з виставленням собі оцінок, а з процедурою оцінювання. Основною метою само- та взаємооцінювання є відзначення сильних і слабких сторін своїх та інших. і, через таку діяльність учні навчаються аналізувати власний навчальний прогрес
Отже, Оцінка навчальних досягнень учня – це не просто бал у класному журналі, це відображення взаємодії між учителем та учнем, це вияв академічної доброчесності як з боку учня, так і з боку вчителя. Педагог разом з учнями визначає цілі, яких вони мають досягти в процесі навчання, оцінка має стимулювати учнів до навчання і не бути засобом покарання. А критерії оцінювання повинні бути чіткі та зрозумілі учням.
Проєкт рішення
Педагогічна рада постановила:
- Педагогам закладу:
1.1 Розмістити критерії оцінювання на інформаційних стендах у класах, через інтерактивні інтернет-платформи
До 10.01.2022р
1.2.Ознайомити батьків з критеріями оцінювання.
До 10.01.2022р
1.3. Для кожного предмету вчителями – предметниками закладу підготувати
необхідні пам’ятки з порядку і правил оцінювання учнів у закладі освіти.
До 20.01.2022р
1.4. Здійснювати постійно формувальне оцінювання як невід’ємний складник освітнього процесу, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості.
Постійно
1.5 Організовувати само- та взаємооцінювання учнів на регулярній основі за визначеними критеріями до умінь, що є наскрізними, та складових компетентностей, залежно від навчального поступу учнів.
Постійно
1.6 Під час проектування уроків використовувати арсенал технологічних вправ, що були запропоновані під час проходження курсів підвищення кваліфікації
Постійно
2.Заступнику директора з навчально-виховної роботи закладу Фульмес М.Д:
2.1. Вивчити та узагальнити досвід педагогів закладу з впровадження формувального оцінювання
Впродовж 2022 .р
- Створити творчу групу з розробки єдиної стратегії оцінювання учнів НУШ у основній школі (5-9 класи) у складі:
Фульмес М.Д..- голова групи, заступник директора з навчально-виховної роботи;
Кусяк В.М.- член групи, голова методичної комісії вчителів початкових класів;
Запотічна М.М.. – член групи, вчитель математики;
Рось Л.В.. – член групи, вчитель початкових класів;
Лин В. М.. член групи, вчитель історії;
- Творчій групі:
4.1. Вивчити досвід роботи вчителів початкової ланки з впровадження формувального оцінювання учнів НУШ.
4.2. Розробити проєкт стратегії оцінювання учнів НУШ у основній школі (5-9 класи) з 2022-2023 н.р.
До 20 квітня 2022р